В. Гаранін
Троянка
Заплющу очі лиш — троянка рідна сниться:
Старенька хата, хлів і стріха золота,
І соловейка спів, немов роса іскриться,
І вишеньки в саду білесенька фата;
Веселиця така, що скрізь все веселиться! —
Земля, що ніби цвіт, і світла й молода;
Вода, що від відра виблискує в криниці,
І посмішка чиясь таємна і проста.
Благословенна юнь! І спогади пекучі —
Провісники бажань скорботно неминучих —
Що так нестримно всіх чарують навесні
Своїми зорями, що мов казки пророчі,
В душі серпанком снуються серед ночі
І колисанками впиваються вві сні…
Володимир Михайлович Гаранін поет - земляк.Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України . Сторінку підготувала учителька української мови та літератури Ольга Дмитрівна Тарко Троянське полеБажаннями моїх далеких літМене вітає полудневе полеТаким блаженним ще, мабуть, ніколиНе був для мене цей троянський світ...Гаранін Володимир МихайловичЖиттєвий і творчий шлях Володимир Михайлович Гаранін народився 5 лютого 1934 року в селі Троянка Голованівського району Кіровоградської облаті в селянській родині. Там же закінчив десятирічку. З 1954 року живе в Одесі. Працював робітником у будівельних організаціях. Протягом 1954 – 1956 років служив у лавах Радянської Армії. По закінченні філологічного факультету Одеського державного ьуніверситету ім. І. І. Мечникова служив в органах МВС. Має звання підполковника внутрішньої служби. З 1991 року у відставці. Має урядові та відомчі нагороди. Двічі обирався депутатом Одеської міської ради. Був делегатом другого, третього, четвертого, п'ятого з'їздів та конференції НСПУ.Обирався членом ради НСПУ та членом ради Одеської обласноїОрганізації НСПУ. З 2003 року – відповідальний секретар Одеської обласної організації НСПУ;очолює секцію сатири й гумору при обласній письменницькій організації, з 1994 року – один з організаторів проведення щорічних літературно- мистецьких заходів, присвячених пам'яті визначного поета- сатирика Степана Олійника. У 1988 році за збірку сатирико- гумористичних віршів «Притчі про козака Мамая» Володимиру Гараніну присуджено літературну премію імені Степана Олійника, а в 2004 році за книжку «Віктор Дзюба : життя і творчість» - міську премію « Твої імена , Одесо». Мовознавчі книжки Володимира Гараніна « Як парость виноградної лози : роздуми про рідну мову» та «Еней був парубок моторний: Лексична енциклопедія Енеїди» в 2007 році були відзначені премією імені Івана Огієнка. У тому ж році за громадянську діяльність, пропаганду творчостіТараса Шевченка, патріотичне виховання молоді, невтомну роботу з впровадження в усі сфери життя української мови удостоєний премії Фонду Тараса Шевченка. Володимир Гаранін – дипломант Всеукраїнського конкурсу « Байка – 2001» , лауреат конкурсу « Українська мова – мова єднання» ( 2003, 2004, 2005); нагороджений почесними відзнаками НСПУ та голови Одеської обласної держваної адміністріції. Має почесне військове козацьке звання генерал – хорунжий.Член Національної спілки письменників України (1993 ) та Національнної спілки журналістів України ( 1975 ) "Дума про Сірка" "Знаки Зодіаку" Автогрф поета Новелети "Звична справа" З дружиною Євгенією Думи мої, думи мої... (Мати поета Ганна Іванівна) Мовознавча енциклопедія "Як парость виноградної лози..." "Дума про Сірка" Язичницькі та мовно- звичаєві роздуми Лірико- гумористична збірка про козаків Поезії Лексичне багатство української мови (дослідження Володимира Михайловича Гараніна) Упорядником унікакльного кишенькового видання поем Т.Шевченка є Володимир Михайлович Автограф поета- земляка колективу Троянської школи Лірична збірка "Осінні мелодії" Літературно- критичний нарис "Віктор Дзюба" Поезії, присвячені Великому Кобзареві |
Коментарi